Організаційні та криміналістичні аспекти роботи з електронними доказами

На прикладі українського досвіду роботи правоохоронних органів проаналізовано особливості роботи з електронними (цифровими) доказами. Увагу зосереджено на питаннях, пов’язаних із формалізацією та вивченням змісту електронних слідів злочину. За допомогою кількісних та якісних методів запропоновано шляхи вирішення проблемних питань у сфері роботи з електронними даними. Як емпіричні дані використано результати анкетування поліцейських, працівників прокуратури та науково-педагогічного складу закладів вищої освіти системи МВС України, а також проміжні результати пілотного проєкту щодо протидії злочинам у кіберсфері, який реалізується в одному із закладів вищої освіти у взаємодії з регіональними підрозділами кіберполіції та регіональними управліннями поліції у двох областях України. Проміжні результати участі у проєкті свідчать, що навіть проста автоматизація окремих процесів обробки й аналізу інформації в електронному вигляді здатна суттєво скоротити час розслідування.

Окрему увагу приділено покращенню організації роботи з електронними доказами. Обґрунтовано позицію про необхідність набуття навичок і знань роботи з електронними доказами пересічними правоохоронцями. Зазначено, що природа та механізм формування електронних даних дозволяють розглядати їх як окремий вид доказів, а визначені в чинному українському законодавстві форми їх фіксації сьогодні не є досконалими. На основі опрацьованих результатів показано, що правоохоронцям під час розслідування злочинів все частіше доводиться стикатися з даними великого об’єму. Акцентовано увагу на особливостях роботи з відповідями установ, підприємств, організацій, вилученими образами та даними з носіїв, банками даних, комбінаціями переліченого. Запропоновані рішення враховують досвід, набутий під час участі в проєкті зі взаємодії представників закладів вищої освіти та поліції щодо розслідування злочинів.